Сьогодні, 3 листопада, православна церква вшановує пам’ять священномучеників Акепсима, Йосифа та Айтала. Священномученик Акепсим був єпископом у перській провінції за часів царювання Шапура II у IV столітті. Він очолював християнську громаду в місті, яке у джерелах згадується як Наэссон, і намагався зберегти віру серед вірян.
Акепсим відмовився приносити жертви язичницьким богам, що викликало гнів правителя. Його привели до міста Арбел, де судив жерць Ардах, служитель бога сонця. Після цього єпископ був ув’язнений разом із пресвітером Йосифом і дияконом Айталом. Згодом Акепсима стратили — йому відсікли голову, а його життєвий шлях став прикладом віри і стійкості для наступних поколінь християн.
Пресвітер Йосиф був співмучеником Акепсима, він служив християнській громаді Персії та після арешту зазнав тяжких страждань. Його мучили кілька годин, а потім камінням побили до смерті. Для того, щоб християни не могли забрати тіло, біля нього поставили варту.
Диякон Айтал — молодший співслужитель Йосифа і Акепсима — також розділив їхню долю. Він був затриманий трохи пізніше, але перебував у темниці разом із мучениками. Через деякий час його стратили побиттям камінням у селищі Патріас, завершивши цикл мучеництва святих.
Народні прикмети 3 листопада
У народі цього дня уважно спостерігали за погодою та природою, щоб передбачити майбутнє:
- Якщо сніг лягає на сиру землю і не тане — навесні з’являться проліски.
- Вітри дмуть зі сходу — весна буде холодною.
- Якщо небо плаче і йде дощ — після нього настане зима.
Що не можна робити сьогодні
За народними повір’ями, 3 листопада не слід нарікати на своє життя чи долю, відмовляти у милостині тим, хто потребує допомоги, а також вирушати в далекі подорожі. Вважалося, що дотримання цих заборон допомагає зберегти душевну рівновагу та благополуччя.
Що можна робити
У цей день православні віруючі звертаються до священномучеників Акепсима, Йосифа та Айтала з молитвою: «Моліться за нас перед Богом». У давнину господині займалися прядінням льону та ткацтвом, а також готували ягодяні страви — кисіль та пироги з дозрілими восени ягодами. Такі традиції допомагали зберігати зв’язок із природою та святим календарем.
