Київський окружний адміністративний суд задовольнив позов першої проректорки Полтавського державного аграрного університету Валентини Аранчій, яка вимагала визнати протиправною та скасувати довідку НАЗК про результати повної перевірки її декларації за 2023 рік.
Документ міг стати підставою для порушення кримінального провадження через можливе недекларування майна на суму 1,7 млн грн. До 6 грудня Національне агентство з питань запобігання корупції має право подати апеляцію на рішення суду першої інстанції.
Загальна розбіжність між задекларованими та достовірними даними, за оцінкою НАЗК, склала 1,7 млн грн. Окрім цього, у довідці згадуються інші суми: 19,7 млн грн, понад 5 млн грн та майже 1,37 млн грн.
У документі зазначено, що дані про продаж трьох квартир Валентиною Аранчій у 2023 році на загальну суму 19,7 млн грн мають ознаки фіктивності з метою відмивання коштів (ст. 209 КК України). Продаж цих квартир був обґрунтуванням для купівлі трьох квартир за кордоном.
Відомо, що два покупці, які офіційно придбали квартири, мали доходи 2,8 млн грн та 62 грн за життя. Ціна продажу перевищувала ринкову більш ніж удвічі, що могло стати підставою для перевірки декларації Аранчій не лише НАЗК, а й антикорупційними правоохоронними органами.
Перевірка декларації 2023 року
Національне агентство здійснило повну перевірку декларації Валентини Аранчій, почавши її у січні 2023 року. Тривала перевірка три місяці, а у травні її продовжили ще на два місяці. У липні НАЗК склало довідку, в якій вказано неточності та відомості, що не вдалося підтвердити.
За висновком агентства, загальна розбіжність склала 1,7 млн грн, що може свідчити про ознаки порушення ч. 1 ст. 366-2 КК України (декларування недостовірних відомостей).
Позиція Валентини Аранчій
Проректорка оскаржила довідку у суді, пояснивши, що не зазначила у декларації: вартість подарованої земельної ділянки через відсутність документальних даних; садовий будинок, який не був введений в експлуатацію і зареєстрований у лютому 2025 року; квартиру, подаровану матір’ю, оскільки сума подарунка становила одну копійку, тоді як реальна вартість перевищує 5 млн грн.
Аранчій також пояснила, що витрати на майже 1,37 млн грн через закордонні поїздки стосувалися службових відряджень, і НАЗК не перевірило ці обставини належним чином, тому висновок про порушення є помилковим. Джерелом доходу від продажу трьох квартир вона зазначила нотаріуску, що за даними податкового реєстру підтверджувала угоди, на суму 19,7 млн грн.
Аргументи НАЗК у суді
Агентство заперечило вимоги позову, наполягаючи, що перевірка декларації проводилася в межах закону «Про запобігання корупції». За даними НАЗК, у договорі дарування вказано вартість земельної ділянки, тож твердження про відсутність даних є необґрунтованим.
Садовий будинок існує з 1995 року на земельній ділянці, яка належить Аранчій з 2017 року. НАЗК звернулося за експертною оцінкою до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а щодо квартири, отриманої від матері, реальна вартість становила 5,2 млн грн.
Продаж нерухомості та перевірка угод
Протягом 2023 року проректорка отримала офіційні доходи на суму 1,02 млн грн, включно із зарплатою, пенсією та роботою за сумісництвом. Водночас вона задекларувала продаж трьох квартир у Полтаві за 19,7 млн грн, що загалом перевищило 20,7 млн грн доходів.
НАЗК виявило ознаки фіктивності угод, вказавши на можливу легалізацію коштів невідомого походження. Покупці не мали достатніх доходів для придбання нерухомості, а ціни продажу явно перевищували ринкову вартість. Наприклад, квартира продана за 12 млн грн, тоді як експертна оцінка склала 5,6 млн грн, а аналогічні пропозиції на dom.ria коштували близько 4,57 млн грн. В декларації Аранчій не зазначила покупців, а джерелом доходу стала приватна нотаріуска.
Закордонні витрати та активи
Задекларовані доходи від продажу квартир дозволили пояснити витрати на три квартири у Варшаві за понад 15,2 млн грн і інші витрати, що перевищували реальні доходи. У 2023 році Аранчій часто виїжджала за кордон, не надавши документи про службові відрядження. Банківські транзакції показали витрати понад 1,3 млн грн на поїздки у Карлові Вари, Відень, Лондон, Варшаву, Вальядолід та Светі-Влас. Також вона купувала речі преміум-брендів: Louis Vuitton, Hugo Boss, Marina Rinaldi.
За оцінкою НАЗК, на кінець 2023 року заощадження Аранчій не перевищували 6,99 млн грн, тоді як в декларації було зазначено 8,36 млн грн активів, включно з готівкою: 790 тис. грн, 70 тис. доларів США (2,66 млн грн) та 113 тис. євро (4,77 млн грн), а також коштами на рахунках — 11,9 тис. грн, 4 євро і 12 926 злотих (125,8 тис. грн). Різниця становила щонайменше 1,37 млн грн, яку Аранчій пояснила доходами від продажу трьох квартир, підтвердженими довідкою нотаріуса.
Рішення суду
Суддя Київського окружного адміністративного суду визнав довідку НАЗК неправомірною, зазначивши, що агентство перевищило повноваження, оцінюючи законність купівлі-продажу квартир. Нотаріуска Вікторія Медведєва повідомила, що кошти на придбання нерухомості Аранчій були заощадженнями покупця.
Встановлено, що доказів фіктивного чи злочинного характеру операцій немає. Неточності у декларації щодо джерел доходу та подарунку у вигляді квартири не тягнуть відповідальності, а перевірка проводилася з порушенням встановленого строку.
НАЗК може оскаржити рішення, наполягаючи, що декларація перевірялася у межах закону, а довідка є формальним документом, який може використовувати правоохоронці.
Родинні та пов’язані кримінальні провадження
Валентина Аранчій та її донька Яніна Аранчій є депутатками Полтавської обласної ради від фракції «Довіра». Яніна Аранчій очолює Держпродспоживслужбу в Полтавській області. Влітку ДБР викрило «чорну касу» одного з райуправлінь установи.
У березні 2025 року ДБР розпочало кримінальне провадження щодо співмешканця Яніни Аранчій — т.в.о. начальника відділення поліції № 4 Полтавського РУП у Зінькові Сергія Балашова. Перевіряють, як поліцейський зміг придбати автомобілі та квартири на суму 13,5 млн грн, оформлені на родичів.
Має бути оголошено підозру колишньому чоловіку Яніни Аранчій — Віталію Кулиничу, першому заступнику директора Департаменту будівництва Полтавської ОВА, який є фігурантом розслідування НАБУ щодо привласнення понад 17 млн грн у Донецькій області та реконструкції корпусу Полтавського кардіоваскулярного центру.
За даними досудового розслідування, у 2024-2025 роках посадовці Полтавської ОВА отримали понад 4 млн грн хабарів від ТОВ «Енкі Констракшн» за сприяння в укладанні договорів на будівництво укріплень для військових, загальна вартість яких перевищувала 372 млн грн.
В окремих випадках працівники департаменту отримали BMW X7 вартістю понад 3,5 млн грн як хабар. Вищий антикорупційний суд наклав арешт на майно, вилучене під час обшуків, включно з готівкою — $278 тис. та 3,3 млн грн.
