28 листопада Глобинська громада прощається з Михайлом Дмитровичем Михайлецем — ветераном Другої світової війни, який дожив до 101 року. Його відхід символізує завершення епохи живих свідків героїчних подій минулого століття.
Життєвий шлях ветерана
Михайло Дмитрович народився 13 жовтня 1925 року у селі Романівка. Він був найстаршим із чотирьох дітей у селянській родині та змалку привчився до важкої праці. У роки війни він віддав три роки свого життя армії, отримав звання старшини і був удостоєний двох орденів та тринадцяти медалей за бойові заслуги.
Після демобілізації у 1950 році Михайлець повернувся до рідного краю та присвятив себе буденній праці:
- працював на будівництві Глобинського елеватора
- був поштарем
- працював на цегельному заводі
- обіймав посаду фуражира та обліковця перед виходом на пенсію
Сім’я та спадщина
Разом із дружиною Марією, яка померла у 2006 році, Михайло Дмитрович прожив довге й насичене життя. Він залишив по собі світлу пам’ять у серцях дітей, онуків і правнуків.
«Із відходом Михайла Дмитровича завершилася ціла епоха, адже він був живим зв’язком із героїчним поколінням переможців», — зазначили в Глобинській громаді.
Громада висловила щирі співчуття рідним та всім, хто знав ветерана, і схилила голову перед його подвигом і життєвим шляхом.
Відходження Михайла Дмитровича — не лише втрати для сім’ї, а й символ завершення сторінки історії, яку пам’ятатимуть мешканці громади та всі, хто шанує героїчне покоління Другої світової війни.
