Пацієнти висунули медикиню на престижне звання. Вона працює гастроентерологом і сімейним лікарем. Це було дуже приємно. Визнання стала потужною мотивацією.
Шлях жінки розпочався з коледжу у 2016-му. Вона здобула фах фельдшера. Потім було навчання в медичній академії.
— Провчилася п’ять років. На інтернатурі обрала сімейну медицину, тому що тут дуже широкий спектр роботи з пацієнтами. Ми можемо працювати й з дітками, можемо вести людей з середнього віку, старшого віку. Також у нас різноманітний спектр захворювань і можливості лікування.
Медикиня встигла попрацювати з різними діагнозами. Були випадки пневмоній та укусів змій. Згодом опанувала спеціальність гастроентеролога у Запоріжжі.
Лікарка відзначає ефективність оновленої реформи. Вона допомагає спостерігати історію хвороб поколінь. Довіра пацієнтів значно покращує лікування.
Наразі Тетяна має 1840 підписаних декларацій. Вона перевищила стандартну норму пацієнтів. Проте відмовити рідним своїх клієнтів важко.
— Показник уже перевищений. Але коли до нас звертаються члени родини тих пацієнтів, яких ми вже ведемо, відмовити буває дуже складно. Якщо в нас лікується бабуся, потім приходять її діти, онуки, звісно, хочеться допомогти всім.
Тетяна шукає причину хвороби у комплексі. Симптоми бувають лише вершиною айсберга. Часто виявляються приховані патології.
Війна змінила потреби людей. Багатьом переселенцям потрібна психологічна розмова. Люди хочуть бути почутими.
— Зараз дуже складний час. Багато людей пережили втрату дому, переїзд, стрес через війну. У нас є переселенці, які кажуть: «Ви вже стали частиною нашої родини». Іноді людині потрібно не лише лікування, а й можливість висловитися, поговорити.
У пріоритеті завжди невідкладні стани. Записи допомагають упорядкувати чергу. Проте нікому не відмовляють.
Медики продовжують відвідувати хворих вдома. Це стосується пацієнтів на візках. Виїзд до них залишається обов’язковим.
— Якщо людина пересувається на кріслі колісному або перебуває у важкому стані, ми виїжджаємо до неї.
Один пацієнт народився у 1929 році. Він є взірцем свідомої профілактики. Старий чоловік щодня гуляє парком.
— На декларації є людина 1929 року народження. Вона раз на рік проходить повне обстеження, періодично отримує консультації та рецепти. Регулярно гуляє парком разом із донькою. Це чудовий приклад того, як профілактика допомагає зберігати здоров’я.
Секрет довголіття вкрай простий. Слід жити активно. Потрібно своєчасно відвідувати лікарів.
Подолання страху перед візитом до лікарів
Запущені хвороби — це виклик. Родичі часто привозять пацієнтів запізно. Це ускладнює роботу медиків.
— Найчастіше таких пацієнтів приводять родичі, коли стан уже серйозний. Тоді доводиться працювати зі складними й запущеними випадками.
Люди дедалі більше цінують превентивні огляди. Регулярний скринінг рятує життя. Не варто чекати на біль.
— Ми контролюємо аналізи крові, кардіограми, флюорографію, оцінюємо загальний стан здоров’я. Важливо, не чекати, поки стане зовсім погано. Потрібно займатися профілактикою. Прийти до лікаря, коли нічого не болить, пройти обстеження, отримати рекомендації щодо способу життя. Це набагато простіше, ніж лікувати занедбану хворобу.
Важливо не забувати про щеплення. Особливо актуальною є вакцинація проти дифтерії. Її повторюють кожне десятиліття.
— Від правця специфічного лікування немає — захист забезпечує лише вакцинація.
Ревакцинація проводиться медиками безкоштовно. Про це завжди нагадують пацієнтам.
Вибір покликання на все життя
Тетяна обрала цей шлях свідомо. Вона жодного разу не шкодувала. Робота дарує сенс існуванню.
— Бувають моменти, коли розумієш, що потрібна відпустка і відпочинок. Але щоб пошкодувати — такого не було ніколи. Я завжди хотіла бути лікарем і свідомо йшла до цієї мети.
Навчання триває багато років. Гастроентерологічні конгреси дають досвід. Це професійна спільнота лікарів.
— На гастроентерологічних конгресах збираються лікарі з усієї України. Це можливість обмінятися досвідом, допомагати один одному і разом ставати кращими для своїх пацієнтів.
Довіра родин є головною нагородою. Це важливіше за всі сертифікати.
