Полтавська міська рада з тріском провалила іспит на прозорість, не отримавши жодного бала у свіжому дослідженні Transparency International Ukraine. Аналітики перевірили, як одинадцять найбільших муніципалітетів країни готують свої дані до стандартів Європейського Союзу, і результати для полтавців виявилися невтішними.
Поки одні міста впроваджують цифрові сервіси та відкривають доступ до бюджетів, Полтава разом з Одесою розділили останню сходинку рейтингу. Обидва міста продемонстрували повну відсутність системного підходу до оприлюднення інформації. Станом на 5 грудня 2025 року електронні кабінети цих громад на державному порталі data.gov.ua зяяли пусткою.
Рівень готовності місцевого самоврядування до інтеграції в ЄС оцінювали за 40 суворими критеріями. Експерти не просто шукали цифри, а перевіряли наявність цілісної екосистеми відкритих даних. Зокрема, моніторинг фокусувався на таких аспектах:
- наявність на офіційному сайті мерії спеціального розділу, присвяченого open data;
- публікація посилань на стратегічні документи, що регулюють цю сферу;
- звітування про роботу електронних сервісів, які базуються на відкритих реєстрах;
- розміщення 30 специфічних «євроінтеграційних» наборів даних на загальнонаціональному порталі;
- дотримання технічних вимог щодо оперативності та взаємодії систем.
Лідерами забігу стали Київ, який набрав 44,3 бала, та Луцьк із показником у 40 рівно. До п’ятірки найбільш просунутих також потрапили Кропивницький, Львів та Дніпро. На їхньому фоні “нулі” Полтави та Одеси виглядають як серйозний регрес, адже навіть Харків зумів продемонструвати кращу динаміку, попри складні безпекові умови.
Парадокс ситуації в тому, що на папері Полтава намагається бути сучасною. Ще наприкінці 2024 року депутати затвердили порядок оприлюднення даних, а в місті навіть створили окремий тематичний сайт. Проте фахівці Transparency International наголошують: цього замало.
Муніципалітет так і не спромігся створити «єдине вікно» для доступу до інформації на головному ресурсі міськради. Ба більше – дані не дублюються на державному порталі, що є прямою вимогою урядової політики. У той час як сім інших міст чітко визначили відповідальних за кожен реєстр та оновлюють переліки (найсвіжіші зміни зафіксовані в Луцьку в лютому 2025-го), Полтава ігнорує практичну користь від цифровізації. Мета відкритих даних – не просто звітність, а створення мап, чат-ботів та корисних застосунків для мешканців. Поки що подібним можуть похвалитися лише Львів та Луцьк.
Особливу увагу в дослідженні приділили специфічним даним, які вимагає європейський стандарт врядування. Це ті “цеглинки”, на яких будується довіра громади та міжнародних інвесторів. Серед прикладів таких наборів, які мали б бути у відкритому доступі:
- результати поіменних голосувань депутатів (їх оприлюднили 7 міст із 9);
- дислокація зарядок для електромобілів (справився лише Луцьк);
- енергоефективність будівель комунальної власності;
- актуальні плани підготовки регуляторних актів;
- доступ до даних через API, як це реалізовано у системі “єЛіки” в Кропивницькому.
Для Полтави ситуація стає хронічною. Місто вже неодноразово потрапляло до списків «непрозорих» протягом 2024 – 2025 років. Порожній електронний кабінет на data.gov.ua лише підтверджує: декларації про відкритість поки що залишаються лише словами, а реальний доступ громадян до інформації заблокований бюрократичною інертністю.
