Офіційний Київ жорстко відреагував на дії угорських силовиків, які влаштували силове затримання співробітників державного «Ощадбанку». Міністерство закордонних справ України кваліфікує інцидент як грубе порушення міжнародного права та прав людини.
Детальний коментар щодо ситуації, яка розгортається навколо українських громадян у Будапешті, з’явився на офіційному ресурсі зовнішньополітичного відомства.
Події розпочалися 5 березня 2026 року на кільцевій дорозі Будапешта. Угорські структури заблокували два інкасаторські автомобілі АТ «Ощадбанк», у яких перебували семеро працівників. Вони транспортували цінний вантаж із Відня до України, виконуючи умови міжнародного контракту з австрійським Raiffeisen Bank International AG. У МЗС підкреслюють – перевезення було повністю легальним, оформленим згідно з європейськими митними протоколами та міжнародними правилами.
Затримання нагадувало бойову операцію. Попри те, що угорська сторона була поінформована про відсутність зброї в інкасаторів, до справи залучили Антитерористичний центр. Проти цивільних виставили бронетранспортер, а бійці спецпідрозділу були екіпіровані кулеметами та гранатометами.
Коли затримані нарешті повернулися на батьківщину, стали відомі шокуючі факти їхнього перебування під вартою. Угорщина проігнорувала вимоги Європейської конвенції з прав людини та Віденської конвенції про консульські зносини.
Хоча українці офіційно мали статус свідків, їх протягом 28 годин тримали в кайданках, а під час перевезень їм постійно зав’язували очі.
Силовики вилучили у людей мобільні телефони та особисті речі, фактично ізолювавши їх від світу. Співробітники банку не могли зв’язатися ні з рідними, ні з посольством, ні з роботодавцем. Варто зазначити – більшість майна власникам так і не повернули.
Особливого цинізму ситуації додає випадок із затриманим, який має інвалідність. Чоловік, хворий на цукровий діабет, потребував ліків та дієтичного харчування, проте допомогу покликали лише після того, як він знепритомнів. В лікарні ситуація погіршилася: після примусового уколу невідомого препарату в пацієнта стався стрибок цукру та напад гіпертонії.
«Угорські правоохоронці зробили все можливе, щоб позбавити затриманих українців будь-якої підтримки. На затриманих чинився психологічний та фізичний тиск», – заявили в українському міністерстві.
Права на захист були повністю знівельовані. Свідчення змушували давати російською мовою, відмовляючи у наданні перекладача на українську.
Ні затриманим, ні приватному адвокату, якого найняли для їхнього захисту, не дозволили вступити у процес. Всі клопотання були проігноровані угорською владою.
Дипломатична місія України також опинилася в інформаційній блокаді. Попри офіційні вимоги, консула до співвітчизників не допустили.
Спершу представники податкової та митної служби Угорщини обіцяли посольству участь консула у слідчих діях. Однак згодом угорські посадовці почали уникати контактів або надавати завідомо неправдиві дані про те, де саме утримують українців.
МЗС України називає дії Будапешта «цинічним порушенням» низки міжнародних конвенцій, зокрема й двосторонньої консульської угоди.
Протиправність дій підтверджує і фінал історії: 6 березня 2026 року Управління захисту Конституції Угорщини ініціювало депортацію всієї групи з забороною в’їзду до Шенгенської зони на три роки. Це рішення ухвалили за повної відсутності доказів вини. В Україні вважають це формою помсти за те, що інкасатори відмовилися давати «потрібні» слідству свідчення.
Окремим пунктом стоїть питання майна. Київ вимагає негайного повернення затриманого спецавтотранспорту «Ощадбанку» та всіх цінностей, які перебували в машинах.
Такі дії Угорщини у дипломатичному відомстві характеризують максимально жорстко – як свавілля, що межує із захопленням заручників та грабежем.
Українська сторона закликає Євросоюз дати рішучу оцінку цій ситуації, характеризуючи поведінку сусідньої держави як «державний бандитизм».
Україна наполягає на покаранні всіх посадових осіб, причетних до катувань, залякувань та позбавлення волі своїх громадян. Також висунуто вимогу щодо повної компенсації за викрадене майно державного банку.
«Українська сторона добиватиметься справедливості всіма наявними національними та міжнародними правовими засобами. Україна залишає за собою право на належні заходи реагування», – підсумували в МЗС.
Нагадаємо, очільник МЗС Андрій Сибіга раніше провів паралелі між цим інцидентом та передвиборчим шантажем з боку угорського уряду. Наразі офіційний Київ розглядає можливість впровадження персональних та економічних санкцій у відповідь на цей акт агресії.
