Рік після того, як ракета влучила у будинок на вулиці Баленка, 7, мешканці досі залишаються без належного ремонту, а їхні будинки — небезпечними руїнами, де люди змушені боротися з холодом та вологістю. Проблеми з відновленням торкнулися не тільки цього будинку, але й сусідніх на Баленка, 5 та 7а, де ситуація теж залишається невизначеною.
Жителі будинку на Баленка, 7, рік тому стали свідками справжньої трагедії: ракета зруйнувала їхні домівки, а з тих пір більшість з них живуть у жахливих умовах. Замість вікон — фанера, яка не може захистити від холоду, а в кімнатах, що були серйозно пошкоджені, неможливо встановити нові вікна через знищення конструкцій. Війна не лише залишила їх без даху, але й прирекла на зиму без можливості нормально опалювати свої оселі.
Один із мешканців, мати-одиначка, яка виховує сина, поділилася своїми переживаннями:
“1 лютого 2025 року ракета влучила в будинок поруч із нашим, приблизно за 30 метрів. Скоро мине рік. За цей час нам лише перекрили дах. І все. Наш під’їзд визнаний аварійним, але тут досі живуть сім’ї з дітьми. Живемо — це гучно сказано. У квартирах, де пошкоджені несучі конструкції, вертикальні та горизонтальні перекриття, неможливо встановити вікна.”
Мешканці цієї п’ятиповерхівки, де ситуація особливо важка, не перестають сподіватися на швидке відновлення, але чекають на це вже цілий рік, не отримуючи чітких відповідей від міської влади. Проблеми з ремонтом виникли через технічні складнощі та неповні проєкти, а також через відмову від створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), що могло б значно прискорити процес.
Будинки на Баленка, 7 та сусідні потребують серйозних капітальних робіт, які досі не розпочаті в повному обсязі. Пропозиції депутатів та архітекторів зведені до того, що система державних норм не дає можливості швидко й ефективно відновити зруйновані будівлі. Як зазначив депутат Полтавської міськради Сергій Іващенко, навіть найкращий підрядник не візьметься за роботи, якщо ціни на матеріали та оплату праці значно нижчі за ринкові.
“Якщо запропонувати будівельникам соціальне навантаження, то тоді незрозуміло, а чим міська влада зможе віддячити підряднику? Земельні ділянки йдуть тільки через аукціон. Дати якісь преференції — прийде прокуратура.”
У ситуації, коли люди змушені чекати на бюрократичні процедури, або створити ОСББ, або вірити у допомогу держави, питання безпеки житла для мешканців залишаються невизначеними. В інших містах України, де також були руйнування через обстріли, процес відновлення йшов повільно, але результат був досягнутий. У Полтаві ж ситуація залишається глухою.
Розмови з експертами показують, що змінити ситуацію можна, але для цього потрібно більше бажання з боку влади та будівельних компаній, готових працювати за ринковими цінами. За словами проектувальника Романа Мягкохліба, дійсно можна було б зменшити витрати на ремонт завдяки використанню власних виробничих потужностей будівельних компаній. Проте, все зводиться до волі й бажання людей діяти швидше, а не чекати, поки всі бюрократичні процеси завершаться.
“Якщо влада дійсно б хотіла вирішити цю проблему, то це можна було б зробити. Окремі наші будівельні компанії мають свої проектні відділи, своє виробництво. Це все дозволяє зменшити витрати.”
До того ж, жителі вже відкрито заявили про свою безнадію й обурення. На останній сесії міськради вони назвали владу “кипучими ледарями”, адже незважаючи на великі руйнування і чимало місяців без реальної допомоги, питання відновлення досі перебуває в підвішеному стані.
Це вкрай важлива ситуація для тих, хто залишається без даху над головою в час, коли загроза нових обстрілів лише зростає. Кожен день у цих умовах — це не просто боротьба за відновлення нормальних житлових умов, це боротьба за людську гідність і безпеку. Можливо, саме час звернути увагу на подібні ситуації та зробити реальні кроки до відновлення нормального життя для тих, хто пережив найбільше лихо цієї війни.
